повелитель

повелитель
-я, ч., книжн.
Той, хто повеліває, наказує за правом своєї влади (про монархів, правителів і т. ін.). || Особа, що має владу над ким-небудь; начальник. || розм. Чоловік щодо своєї дружини.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?
Синонимы:

Смотреть что такое "повелитель" в других словарях:


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»