- повелитель
- -я, ч., книжн.Той, хто повеліває, наказує за правом своєї влади (про монархів, правителів і т. ін.). || Особа, що має владу над ким-небудь; начальник. || розм. Чоловік щодо своєї дружини.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.